Головне меню

Фотогалерея міста

Історія та спадщина - Історико-архітектурні пам”ятки Корця та Кореччини

Зміст

 Історико-архітектурні пам”ятки Корця та Кореччини

 Руїни князівського замку

 Знаходяться на вулиці Замковій на кручі над річкою (правий берег).

 Замок був закладений у 1386 році князем Федором Острозьким. Його оточили глибоким ровом, який наповнювався водами Корчика. Рів відділяв споруду від міста з трьох боків, із заходу замок від нападу прикривала річка. Будучи ізьованим повністю, замок з”єднувався з материком підйомним мостом. У першій половині ХVI століття князь Богуш Корецький укріпив замок мурами, складеними з величезних валунів, зруйновані фрагменти яких добре видно біля південно-західного підніжжя замку. Тоді ж було побудовано кам”яний чотирьохарочний міст, який вів до фортеці.

 У ХVIІ- ХVIІІ століття замок суттєво перебудовувався і набув нарешті ренесансного зовнішнього вигляду. Остання, найбільша перебудова, була здійснена князем Йожефом Чарторийським у 1780 році, внаслідок чого замок був пристосований під князівський палац з бароковими деталями.

 У 1832 році в замку спалахнула пожежа, яка повністю його знищила зсередини – залишилися лише зовнішні стіни. Його руїни увіковічнив у 1846 році на своєму малюнку Тарас Шевченко.

 У 20-х роках ХХ століття пан Бнінський, тогочасний власник замку, взявся за його впорядкування, маючи на меті довести руїни до стану консервації (збереження). Але, оскільки він все робив за власний рахунок, справа посувалася повільно, а згодом і зовсім затихла.

 На сьогодні найкраще зберіглася трьох”ярусна надбрамна вежа. Вона була домінуючою в замковому ансамблі. Її строгий вертикальний об”єм на квадратній основі позбавлений рис оборонної архітектури. Зверху на вежі є круглі вікна, в яких розміщувалися куранти. З півдня і півночі до в”їзної вежі примикають залишки зовнішніх стін.

 Між руїнами знаходяться підземелля з добре збережиними циліндричними склепіннями, які виладені з рваного буту. На внутрішній площадці замку видно виходи фундаментів, які тягнуться з півночі на південь. Тут знаходився житловий корпус. Поряд з ним стояла замкова церква, збудована ще при князях Корецьких. Від неї зараз не залишилось і сліду.

 Кам”яний міст

 Веде через рів до замку. Збудований у ХVI столітті.

 Міст чотирьохарочний, зберігся повністю. Належить до найдавніших споруд такого типу в Україні. подібні мости існують лише в місті Кам”янець-подільський Хмельницької області та смт Цумань Ківерцівського району Волинської області.

 Костел святого Антонія

 Знаходиться на межі міста Корця та села Новий Корець.

 Побудований князями Корецькими у 1533 році. У 1706 році споруду було оздоблено декором у стилі бароко, а в 1916 році повністю перебудовано.

 Вівтарною частиною костел орієнтований на захід. Основний його об”єм доповнений з південного боку високою восьмигранною каплицею, яка вкрита куполом з чотирма люкарнями. Купол завершується світловим восьмигранним барабаном. Деякі дослідники вважають, що об”єм каплиці є старою вівтарною частиною первинного храму, до якого в подальшому із заходу та сходу було прибудовано нинішній об”єм із входом зі східного боку. У південній частині зовнішньої огорожі костелу розміщений вхід на його територію та стоїть дзвіниця з трьома щілиноподібними арками для дзвонів.

 Архітектурний ансамбль Корецького Свято-Троїцького монастиря

 Розташований на центральній вулиці міста - Київській.

 Монастир є найбільшим архітектурним ансамблем Корця. Волинський каштелян карл Корецький, який першим у своїй родині став католиком, спільно зі своїм братом Самійлом заснував у Корці 1620 році францисканський монастир, який будувався до 1622 року. У 1831 році, після польського антиросійського повстання католицький кляштор було ліквідовано, а його споруди передані у відання православної громади. У 1863 році тут засновується православний Свято-Троїцький жіночий монастир,, ігуменя якого, Аполлінарія, в 1867 році починає перебудову його приміщень. У 1880 році монастир освячує архієпископ Волинський і Житомирський Модест. На той час у ньому перебувало, окрім ігумені, 10 черниць і 5 послушниць. У 1892 році в монастирі вже мешкала 81 черниця та послушниця, в 1914 році - 150. У 1921 році Корецький Свято-Троїцький монастир став підпорядковуватися митрополиту Варшавському і всієї Польщі. За радянських часів він також залишався діючим. На початку 80-х років ХХ століття монастир, який тоді належав до Московського патріархату, отримав ставропігію (право внутрішнього самоуправління) і став підпорядковуватися безпосередньо Патріарху Московському, у віданні якого перебуває і досі.

 У наші дні монастир представляє собою комплекс таких історико-архітектурних споруд.

 Троїцька церква

 Головний храм монастиря. Закладена в 1620 році. Будувалась як костел у стилі бароко. У ХVІІІ столітті храм перебудовувався. У 1831 році був переданий православній церкві. Для надання колишньому костелу православних рис у другій половині ХІХ століття його західний фасад надбудували дерев”яною вежею з високим шатром, а в східній частині над середнім нефом звели обманний четверик з п”ятьма головами, непропорційно дрібними порівняно з об”ємом всього храму. Від колишнього костелу залишився лише досить великий фронтон у стилі бароко на західному фасаді.

 Біля східної стіни храму знаходиться могила Анни Андро, уродженої Оленіної, дочки президента Петербурзької Академії мистецтв Олексія Оленіна.

 Вона була близько знайома з О. Пушкіним, який пов”язував з нею мрії про створення сім”ї, але батьки дівчини відмовили поетові. тоді ж народився так званий оленінський цикл його віршів: “Город пышный», «Ее глаза», «Ты и вы», «Приметы», «Что в имени тебе моем…» та інші. У вірші “To Dawe ESQ” Пушкін писав:

 Рисуй Олениной черты

 В жару сердечных вдохновений.

 Лишь юности и красоты

 Поклонником быть должен гений.

 Оленіна згодом вийшла заміж за царського комісара на польських землях Андрія Андро, який мав у своєму володінні серед інших маєтків і село Середня Деражня поблизу Корця (тепер - село Новоград-Волинського району Житомирської області).

 Після смерті чоловіка Анна Андро постриглася у черниці Свято-Троїцького монастиря, подарувавши йому землі в урочищі Шитня, яке знаходиться під Корцем. померла в 1888 році.

 Тепла (літня) церква Іоанна Предтечі

 Збудована в 1890 році. Знаходиться у північній частині території монастиря, планово злита з келіями.

 Келії

 Почали будувати одночасно з монастирем. Корпус келій у плані нагадує літеру “Г”. Спочатку келії були одноповерховими, а у ХVІІІ столітті над ними надбудували другий поверх. На сьогодні вони єдині зі всіх споруд монастиря, які майже не змінили свого початкового зовнішнього вигляду.

 Надбрамна дзвіниця

 Стоїть над головною монастирською вхідною брамою фасадом повернута на південь. Збудована в 1905 році.

 Келії Воскресенського монастиря

 Розташовані на правому березі Корчика, на 300 метрів північніше замкових руїн. Збудовані в 1764-1767 роках у стилі пізнього бароко.

 Ці келії - єдине, що залишилося від Воскресенського монастиря, будівництво якого розпочав у 1571 році князь Яхим Корецький. До 1616 року монастир був православним, потім належав греко-католицькому ордену отців василіан. З унікальних архітектурних ознак зберігся лише декор на східному фасаді споруди, де колись був головний вхід до монастиря. У 90-х роках ХХ століття Свято-Троїцький монастир взявся за реставрацію залишків Воскресенського монастиря, в якому за радянських часів знаходились склади райспоживспілки.

 Малий палац Йозефа Чарторийського

 Стоїть на вулиці Київській поблизу замку. Збудований у 1788 році з очевидним наміром надати цій споруді суто світського характеру на противагу просторово ізольованому, осібному положенню замку. Зараз у приміщенні палацу розташований Корецький районний ліцей.

 Церква святого Миколая

 Знаходиться на вулиці Богдана Хмельницького за 100 метрів на північ від замку. Збудована в 1834 році в стилі російського провінційного класицизму за заповітом колишнього власника Корця Й.Чарторийського. У 1837 році двір церкви обгородили дерев”яною огорожею на кам”яному фундаменті. У 1844 році в храмі було встановлено іконостас, а в 1860 році – горішнє місце і жертовник.

 Зовнішній вигляд церкви надзвичайно масивний і громіздкий, але її внутрішній об”єм візуально не відповідає зовнішньому.

 Зверху церква увінчана величезним, дещо зниженим куполом. З північного і південного боків прибудовані два портики доричного стилю зі спареними колонами на пєдесталами.

 Із західного боку, де головний вхід, влаштований чотириколонний портик, над яким знаходиться дзвіниця.

 Церква святого Юрія

 Стоїть на центральному міському кладовищі. Точної дати її побудови немає. Відомо лише, що вона в 1877 році. Церква дерев”яна, п”ятиголова.

 Будинок, в якому в 1846 році зупинявся Тарас Шевченко

 Стоїть навпроти Свято-Троїцького монастиря. Орієнтований час спорудження - початок ХІХ століття. Зараз у цьому будинку знаходиться центральна районна бібліотека; перед ним стоїть пам”ятник Тарасові Шевченку, а на фасаді закріплена меморіальна дошка з його барельєфом.